Дмитро Іванісеня: «Перенесення Євро — можливість поборотись за місце в основі»

Півзахисник луганської «Зорі» та національної збірної з футболу Дмитро Іванісеня став гостем у прямому ефірі на сторінці Instagram блогу SportTravelerUA.

ВІКТОР СКРИПНИК ПОСТІЙНО НА ЗВ’ЯЗКУ 

—  Дмитре, зараз в Україні й у світі, загалом карантин. Чим займаєшся у цей час? 

—  Як і більшість людей стараюся сидіти вдома, дотримуватися правил карантину. Лише за необхідності виходжу з дому в магазин, гуляю з собакою. До тих пір, поки не ввели жорстких правил, то бігав у парку, займався на запорізькій Набережній. Зараз займаюся вдома, у нас є тренер по фізичній підготовці, який проводить тренування через скайп. Це статика, прес, віджимання, випади. 

Щодо особистого часу, то читаю книги, дивлюся серіали з жінкою, вчу англійську, правила дорожнього руху. У FIFA не граю, тому що не буде часу на особисте життя. 

—  Яку останню книжку ти прочитав? 

— «Розум чемпіонів». Це книга про чемпіонів у різних видах спорту, а саме як вони готуються до змагань і як перебороти стрес чи тиск суспільства. 

— Віктор Скрипник з гравцями на зв’язку? 

— Так, він періодично телефонує всім футболістам, розмовляє, цікавиться станом справ. 

З КЕРІВНИЦТВОМ «ДИНАМО» СКЛАЛИСЯ ХОРОШІ ВІДНОСИНИ 

— Наша попередня зустріч була в листопаді 2018 року, тоді ти ще грав у тбіліському «Динамо», пройшло менше року, зараз ти основний гравець «Зорі», команда претендує на вихід у Лігу Чемпіонів, є кандидатом у збірну України, розкажи про цю казку? 

— Якщо чесно сам не зрозумів як це сталося. Влітку з’явилася пропозиція від «Зорі», навіть не роздумав над нею, зразу погодився перейти до складу луганчан, але проблема була у діючому контракті з грузинами (півроку до завершення – авт.), які не хотіли мене відпускати. На той час вони грали у Лізі Європи, виступали у першому кваліфікаційному раунді й розраховували на мене. Але я зустрівся із президентом, знайшов правильні слова, щоб мене відпустили. 

Приїхав відразу на тренувальні збори до «Зорі» і фактично вже був готовий грати, адже відпустки як такої влітку не було, зіграв вже ігор двадцять, тому зразу вписався у колектив. Потім мене ще й викликали у збірну. Все дуже швидко відбулось. 

— Ти сам спілкувався з президентом «Динамо» Тбілісі? Не агент? 

— Агент з ним також говорив, але він не хотів нікого слухати. Я з президентом говорив 3-4 рази протягом 3-4 днів. Знайшов такі слова, щоб він мене відпустив. 

— «Динамо» отримало за тебе фінансову компенсацію? 

— Ні. Там залишалося півроку контракту й платити солідну суму не було змісту. Я міг піти взимку абсолютно безкоштовно. До речі, грузини пропонували вже новий контракт, обіцяли підняти зарплату. Одним словом, були задоволені моєю грою. Завдяки хорошим відносинам з керівництвом, тренерським штабом команди вдалося домовитися про мій перехід. Вони розуміли, що перехід у «Зорю» – це вищий рівень, крок вперед. 

— Тобто над пропозицією «Зорі» ти навіть не роздумував? 

— Ні, я відразу погодився. 

— Ти перейшов у «Зорю», провів класний сезон, але зимою з’явилися чутки ніби ти переходиш у київське Динамо. Що це було? 

— Особисто зі мною ніхто не розмовляв. Про всі ці слухи я дізнавався зі ЗМІ. Я був на морі, відпочивав. Як всі люди заходив в інтернет і читав новини (Сміється). Наскільки це було правдою не можу сказати. 

— Інші клуби тобою цікавилися? 

– Офіційних пропозицій не було, а те, що хтось говорить про мене чи іншого гравця «Зорі» – це нормальні речі, адже команда на ходу. 

НА ЧАС КАРАНТИНУ ЗМІН ПО ЗАРПЛАТІ НЕМАЄ 

— Через карантин багато клубів УПЛ офіційно «врізає» своїм гравцям заробітню платню, домовляються на пониження у розмірі від 30 до 50 %. Як з цим у «Зорі»? 

— Щоб хтось із команди про це говорив, такого нема. Віктор Скрипник постійно спілкується з президентом, він цікавиться справами у команді й про те, щоб зменшити зарплату таких розмов нема. 

— Взагалі затримки по виплаті є? 

— Ні, тут все солідно. 

— У розпал сезону з команди пішов генеральний директор (Сергій Рафаїлов – авт.). У чому причина його відходу й хто виконує зараз його обов’язки? 

– Причин не знаю. Знаю точно що він хотів попрощатися з командою, але через карантин зробити це так і не вдалося. Коли він пішов з клубу, вже був карантин. Поки що обов’язки «генерального» виконує екс-начальник команди Станіслав Оганов. 

ЧЕМПІОНАТ УПЛ ТРЕБА ДОГРАТИ

— Чи варто догравати чемпіонат УПЛ? 

— Нас влаштовує 2 місце, але з точки зору спортивного принципу хочеться дограти чемпіонат. Хочеться щоб все було чесно, адже у кожної команди є свої цілі і завдання. Це стосується як лідируючої групи, так і команд у зоні вильоту. 

Якщо ж не вдасться дограти, то треба залишити так все як є. 23-й тур зіграли, команди грали, билися. Скажімо у нас в грі проти «Шахтаря» двоє гравців отримали травми. І як зараз відмінити цей тур? 

— Чи готова команда грати в Лізі Чемпіонів? 

— Не знаю, команда лише будується. У нас немає такого, що кістяк грає разом багато років. Глянемо, коли чемпіонат завершиться, чи ми готові. 

— Припустимо «Зоря» дограє сезон, вийде у кваліфікацію Ліги Чемпіонів. Як керівництву вдасться втримати гравців? 

– Це найпрестижніші змагання Старого світу, тут хочуть грати всі. Якщо ти здобув з цією командою щось важливе, то для чого зараз йти звідси? 

— 2 місце в УПЛ чи перемога в Кубку України? 

— Напевно 2 місце. Все-таки, віддаю перевагу Лізі Чемпіонів. Хоча й кубок «Зоря» теж вигравала. 

— Євро-2020 перенесли на наступний рік, тобі це на руку? 

— Звичайно. Це чергова нагода, щоб поборотись за місце в основному складі. 

— ЛЧ зі «Зорею» чи Євро з Україною? 

— Важче питання. Для Зорі – це буде сенсацією, а для збірної стати тріумфатором Євро буде престижно. Тому, мабуть, Євро. 

НА «ШАХТАР» НЕ ОБРАЖАЮСЯ 

— Чи можеш ще колись повернутися у «Шахтар»?

— Складне питання. «Шахтар» – це клуб, який мене виховав, дав шлях у велику гру, вболіваю за них у матчах єврокубків. Ніколи не кажи ніколи, все може бути. 

— Образи на «гірників» немає за те, що не дали шансу себе проявити? 

— Та ні. У ті часи там була велика конкуренція на моїй позиції. Зіграти дві, три гри за сезон це не моє. Краще грати там, де тобі дають грати й вже тоді спробувати вернутися конкурентоспроможним. 

— Різниця між тренуваннями Мірчі Луческу і Віктора Скрипника? 

— Я був в Шахтарі лише на зборах, тому можу порівняти по них. У чемпіона України більше увагу приділяли біговій роботі й роботі з м’ячем. У «Зорі» ж тренер більше часу приділяє ігровим вправам. Бігової роботи фактично нема. 

— Чи поїхав би зараз грати у чемпіонат рівнем нижче, але за великі гроші? 

— Зараз точно ні. 

У «ЗОРІ» ВРАЗИВ КОЛЕКТИВ 

— Що вразило тебе у новій команді? 

— Колектив. Він у нас дружній, нема поділу на основний чи не основний склад, на старших чи молодших. У нас всіх є одна ціль – перемагати. 

— Хто зараз лідер у «Зорі»? 

— Як такого лідера нема. Кожен гравець на своїй позиції є лідером. Саме так нам часто говорить Віктор Скрипник. 

— З ким найбільше товаришуєш? 

— З Владленом Юрченко, з яким був ще у «Шахтарі». Хороші відносини також з Богданом Леднєвим і Владиславом Кабаєвим. Правда побачитися з партнерами по команді наживо поки що можливості немає. Ну, хіба що когось можна зустріти на вулиці або в магазині, бо ми живемо в одному районі. 

— Запоріжжя тобі подобається? 

— Непогане місто, жити можна. Є набережна, центр, можна в кіно сходити. Єдине що повітря тут погане по причині великої кількості заводів. 

— Кого б з своїх екс-партнерів ти б запросив у свою теперішню команду? 

— Напевно екс-капітана тбіліського «Динамо», який зараз виступає в австрійському «Штурмі» – Отар Кітеїшвілі. Дуже сильний футболіст, як індивідуально, так і у відборах. 

— Чи хотів би зіграти на стадіоні «Авангард» в Луганську? 

— Звичайно, тим більше що я там ще жодного разу не грав. Це ж рідний стадіон для «Зорі». За словами партнерів по команді там класно підтримують своїх улюбленців. 

ПІСЛЯ ЗИМИ СТАВ ГРАТИМЕ ЩЕ ВПЕВНЕНІШЕ 

— Що скажеш про колегу по позиції Ловро Цвека, чи подружилися з ним і чи є конкуренція? 

— Нормально. Спілкуємося англійською, конкуренція – це ж завжди добре. Цвек цікавий гравець, хороший у відборах, не поступається нікому. 

— Після зими ти став грати сильніше? 

— Так. Прогресую, адже поступово звик до нового колективу. Влітку мене ще ніхто не знав, а коли мене викликали в збірну, то почали за мною слідкувати. Зробити новий шлях у гору дуже важко. 

— Чи бачиш когось з молодого складу «Зорі на місці Богдана Леднєва? 

— Це питання не до мене, а більше до тренерського штабу. Серед тих молодих гравців, які їздили з нами на збори на його позиції такого не було. Леднєв важливий для нас гравець, але не буває такого що коли один йде, то «ламається» ціла команда. 

— Що не виходить в Перовіча і чи дограють сезон Леднєв і Тимчик? 

— Михайло проходить адаптацію. До переходу в «Зорю» він виступав у слабшому чемпіонаті, то ж потрібен час для знайомства з новим колективом і країною. Щодо Богдана й Олександра, то тут все залежить від УЄФА, а саме чи продовжить ця структура терміни орендованих гравців на час карантину. 

— Перовіч і Циганікс зможуть закріпитися у старті? 

— Не знаю чи зможуть, їм треба доводити все на тренуваннях і грати вдвічі сильніше від людей, які зараз виступають на їхніх позиціях. 

«ОЛЕКСАНДРІЯ» — НЕЗРУЧНИЙ СУПЕРНИК 

— Хто найбільші веселуни у команді? 

— Дмитро Хомченовський, Віталій Вернидуб, Нікіта Шевченко, Ігор Чайковський. 

— Ти згадав про Шевченка, як у нього справи? 

— Відновлюється. З карантином йому пощастило, адже поки футбол зупинився у нього триває процес реабілітації. 

— «Десна» чи «Олександрія»? Хто швидше може скласти конкуренцію «Зорі» у битві за ЛЧ? 

— Когось виділити важко. Ці дві команди списувати з рахунків не варто. 

— Чому «Зорі» не вдаються ігри з «Олександрією»? 

— Напевно тому, що це для нас незручний суперник. Хоча, в тому ж кубку програли в лотереї. 

— Як привітали Хомченовського з тридцятиліттям? 

— У нас є спільний чат, всі писали, телефонували. 

— В кого в УПЛ найсильніший удар? 

— У Богдана Леднєва. Колись був ще в Ярослава Ракицького та Олександра Алієва. 

— «Топ-3» опорних півзахисників УПЛ? 

— Гравець лідера нашого чемпіонату, збірної Тарас Степаненко, Сергій Сидорчук, хоча його критикують і Сергій Рибалка, який грав у «Динамо» за керівництва Сергія Реброва. 

КУМИРОМ ДИТИНСТВА БУВ ЕРНАН КРЕСПО 

— Хто твій кумир дитинства? 

— Першою футболкою, яку мені подарував батько – це була футболка Ернана Креспо коли він ще грав за «Челсі». Потім в Італії вболівав за Шеву, подобалася також гра Джерарда. 

— Великий футбол чи Профутбол? 

— Без різниці. Відношуся однаково. 

— Найбільш «важкий» гравець для тебе? 

— Тайсон. Спробуй його зупинити, а ще як сяде на мотоцикл, то його не наздоженеш. 

— Яким був найоригінальніший подарунок від фанів? 

— Коли я ще грав у Тбілісі, то одного разу, прийшовши на базу, охоронець передав мені лист. Здивувався. Посилка була з Росії , написав мені хлопчик, який слідкує за мною. Він захоплювався моєю грою. Я йому відправив фотографії з автографами, символіку «Динамо», а також свої контакти у соціальних мережах аби ми могли спілкуватися. Подарунки він отримав, а ось на зв’язок він так і не вийшов. 

— Твій улюблений чемпіонат? 

— Іспанський та англійський, інколи дивлюся Бундеслігу. По швидкості та рівню гри найбільше подобається Англія. 

— А білоруський дивишся? 

— Кілька матчів дивився, але мені здається він значно повільніший чим український, плюс якість полів відразу кидається в очі. 

— Три найкращі тренери у світі й під чиїм керівництвом хотілося би потренуватися? 

— Юрген Клоп (За «Ліверпуль» я вболіваю з дитинства), геній нашого часу — Пеп Гвардіола, Карло Анчелотті. 

В ШОЦІ ЯК ЖІНКА ЖОНГЛЮЄ М’ЯЧЕМ 

— Ти часто викладаєш відео, де ви на пару з дружиною жонглюєте м’ячем, звідки у неї такі навики? 

— Якщо чесно, то для мене це також загадка. Вона каже що у дитинстві грала футбол, хоча й соромилася це робити. Чесно, я в шоці як вона набиває м’ячик. 

— Ти до одруження перевіряв її футбольний талант? 

— Так, ще будучи в Маріуполі, я взяв її на базу й саме там побачив як вона набиває на нозі, як віддає паси…Тоді, мабуть, і записали наше перше спільне відео. 

— Це правда що у тебе є чорний пояс по приготуванню шашлика? 

— Так (сміється). Готувати шашлик мене навчив мій тесть. 

— Чи підтримував ти челендж від Кріштіано Роналду? 

— Віджимаюся, але челендж не підтримував 

— Насамкінець, дай поради молодим футболістам? 

— Завжди треба ставити перед собою ціль і ти повинен знати що ти хочеш від футболу. Я теж був без команди, але я знав чого хочу. Якби не розвивалося життя, якщо будеш прикладати зусилля, то з часом усе вдасться. 

Источник:

Володимир Крупчук, instagram.com/sporttravelerua Обговорити цю новину ви можете на гостьовій нашого сайту